Станом на 2014 рік Валентин Манько мав агробізнес на рідній Дніпропетровщині. Його фермерське господарство, котре починалося з того, що родина об’єднала власні земельні паї, забезпечувало роботою до 500 людей. Коли почалися бойові дії, не став чекати повістки: його рідний Васильківський район сусідить із Донецькою областю, тому відразу стало очевидно, що якщо нічого не робити, то сепаратисти почнуть ставити блок-пости і тут.
Манько продав сільгосптехніку, на отримані гроші купив бойове спорядження і вирушив на фронт. Заснував і очолив перше добровольче військове формування, яке налічувало 1400 людей особового складу – його бійці пізніше ввійшли до складу ДУК ПС і Дніпро-1. Пройшов найгарячіші ділянки фронту: Іловайськ, Дебальцеве, Красногорівка, Мар’їнка, Піски, ДАП. Отримав кілька поранень, Валентин Манько після тривалого лікування був змушений змінити форму боротьби, а тому заснував Благодійний фонд «Воля» допомоги учасникам АТО та ГО «Єдиний союз патріотів України», до якого ввійшли волонтери, громадські активісти та учасники бойових дій.
«Воля» допомагає бійцям спорядженням, продуктами харчування та обладнанням, а також надає юридичну підтримку, зокрема в отриманні статусу УБД загиблим військовим. Завдяки зусиллям юристів «Волі» наразі вдалося добитися 35 позитивних судових рішень щодо надання статусу УБД загиблим учасникам АТО – це дозволило їхнім родинам отримувати належну соціальну допомогу та пільги. Але «Воля» допомагає не лише бійцям – за можливості фонд бере участь у зборі коштів для дітей, котрі потребують операції.
Також фонд долучається до проведення різних культурних та спортивних акцій – наприклад, у січні 2019 року «Воля» допомогла провести турнір із греко-римської боротьби в пам’ять загиблих бійців АТО.
Пояснюючи свою мотивацію з організації саме такого турніру, Валентин Манько говорить, що він і сам брав активну участь в боях з російсько – окупаційними військами у найважчий момент російської агресії і поховав немало своїх побратимів. Тому коли з’явилась можливість віддати честь пам’яті бійців, які полягли, в першу чергу, за наше майбутнє, кращою ідеєю видалась організація таких дитячо-юнацьких змагань.
Тим більше, він сам захоплюється спортивними єдиноборствами, а сьогодні сімейні спортивні традиції продовжує і його син Владислав, який , до речі, виборов перше місце на цьому турнірі у ваговій категорії до 57 кг.
«Такий турнір ми збираємося проводити кожного року і по домовленості з Асоціацією спортивної боротьби України хочемо включити його до календаря всеукраїнських спортивних змагань. З часом ці змагання можуть навіть отримати статус відбіркових на чемпіонати світу і Європи», – поділився Валентин Манько своїми планами про його перспективи.
