Про Київенерго, ДТЕК та енергетичну безпеку | Валентин Манько

Про Київенерго, ДТЕК та енергетичну безпеку

Я не є прихильником соціалістичних методів, як кажуть – «атнять і падєліть», вже був в нашій історії відповідний період. Проте нинішня олігархічна модель капіталізму потребує термінового втручання державних інструментів в дуже багато секторів економіки. А якщо державний апарат частково знаходиться під впливом олігархів – в справу має втручатися громада.

Зараз активно обговорюється питання щодо продовження чи непродовження концесії для Київенерго на так званий майновий енергетичний комплекс м. Києва, до якого входять тепло та електромережі, котельні, ТЕЦ та інше майно київської громади. Найвищі чини київської влади майже в один голос говорять, що договір, строк дії якого закінчується цього року, продовжено не буде. Що йдуть перемовини з компаніями з Норвегії, Польщі, Франції та з інших країн.

Але ми всі маємо поганий досвід, коли під виглядом іноземних компаній заходили «прокладки» наших олігархів, да і з «лижними інструкторами», хоч і за іншої влади, але багатомільярдні інвестиційні договори ми вже підписували. Тому є реальна небезпека, що сухому залишку ми матимемо те саме, тільки в профіль.

Рінат Ахметов, попри начебто повну ворожість до нинішньої влади, в багатьох питаннях є її партнером. І зберігає вплив на частину Уряду та парламенту. Тому не виключено, з 2018 року зміниться назва концесіонера, але не зміниться кінцевий бенефіціар.

Окрім цього, існує також і інша небезпека: в Угоді про концесію не зафіксована  процедура її завершення та повернення комунальних активів. Розділ присвячений умовам припинення дії Угоди містить тільки :

  • тезу щодо повернення комунального майна у робочому стані з урахуванням його зносу;
  • порядок розрахунку та компенсації поліпшень комунального майна виконаних Київенерго.

Відповідно зрозуміло, чому Київенерго не робило ніяких капіталовкладень на початку опалювального сезону 2016-2017 і можна припустити, що і на наступний опалювальний сезон таких вкладень не буде – виключно аварійні ремонти. Що означає, що стан, в якому київська громада отримає назад своє майно – тепло та електромережі, котельні та інше буде м’яко кажучи незадовільним.

Зрозуміло, що питання як так сталося, що була підписана така кабальна угода не до нинішньої влади, здавати майно киян почав ще Олександр Омельченко, продовжили Черновецький та Попов. Але не можна допустити, щоб наприкінці 2017 року київська громада стала заручником оборудок нечистих на руку колишніх очільників Києва – треба розуміти, що весь гнів громади впаде саме на нинішню київську владу на чолі з Віталієм Кличко.

Який може бути вихід з цієї ситуації?

Я б виходив з того, що є компанія ДТЕК, яка  належить Рінату Ахметову, і володіє Київенерго (72,4% акцій). Щоб уникнути судової тяганини, яку влаштують юристи ДТЕК при розірванні(непродовженні) концесії з Київенерго та намаганні стягнути з Київенерго завдані збитки, можна поставити питання про націоналізацію самої ДТЕК. І, до речі, ця компанія володіє далеко не тільки київськими енергетичними активами.

Досвід успішної націоналізації системного банку «ПриватБанк» в нас вже є, катастрофи не сталося. Тому можна поставити питання і про ДТЕК. При цьому я б наголосив, що оцінка вартості ДТЕК має відбуватися прозоро, під контролем громадськості і враховувати всі збитки, що завдав Рінат Ахметов державі та її майну, зокрема – і київській громаді. Можливо, з урахуванням всіх нюансів, ціна ДТЕКу буде як і у Привата Коломойського – одна гривня.

А для початку я б силами громади заборонив владі міста Київ продовжувати концесію з Київенерго, чи з будь-якою іншою компанією, афільованою з Рінатом Ахметовим. Зараз є непоганий інструмент – електронні петиції, які спрацьовують, якщо громада об’єднується і тисне на владу. Пропоную всім підписати відповідну петицію:

Заборонити продовження концесії на майновий енергетичний комплекс Києва (тепломережі, ТЕЦ тощо) для Київенерго та компаній, пов’язаних з ДТЕК і відшкодувати завдані майну киян збитки

Яндекс.Метрика